юридическая консультация
язык: Русский
язык: Русский
Статья
Статья
Статьи - Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних
Автор: admin
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних

ПОРЯДОК
ведення Єдиного реєстру податкових накладних

{У тексті Порядку слова “Державна податкова служба” в усіх відмінках замінено словом “ДФС”, а слова “затверджений Державною податковою службою” в усіх відмінках — словами “затверджений в установленому порядку” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

1. Цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі — податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі — Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість — отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

{Абзац перший пункту 1 в редакції Постанови КМ № 20 від 30.01.2015}

Подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого в установленому порядку.

2. Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі — реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

3. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

У разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна складається та реєструється зареєстрованим на території України платником податку — отримувачем (покупцем) таких послуг.

Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу (покупцю) — платникові податку, підлягає реєстрації:

постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;

отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).

Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації таким платником податку.

{Пункт 3 в редакції Постанови КМ № 20 від 30.01.2015}

4. Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 1 лютого 2015 р. та відомості якої не підлягали внесенню до Реєстру у зв’язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної.

Для цього постачальник (продавець) товарів (послуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 зазначеного Кодексу) та розрахунок коригування до неї.

{Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 20 від 30.01.2015}

5. Постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

{Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

{Абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

За відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

{Абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

Постачальник (продавець), що є фізичною особою — підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис фізичної особи — підприємця; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

{Абзац четвертий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

Під час реєстрації податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг у разі надання нерезидентом послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, накладання електронного цифрового підпису здійснюється у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

{Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

Під час реєстрації розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів (послуг) у разі, коли передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця), постачальник (продавець) після складення розрахунку коригування накладає електронний цифровий підпис відповідно до абзаців другого — четвертого цього пункту та надсилає такий розрахунок отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

{Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).

{Абзац сьомий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

6. Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

{Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

7. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

{Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

8. Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв’язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

{Пункт 8 в редакції Постанови КМ № 20 від 30.01.2015}

9. Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

{Підпункт 1 пункту 9 в редакції Постанови КМ № 20 від 30.01.2015}

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

{Пункт 9 доповнено підпунктом 4 згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

{Пункт 9 доповнено підпунктом 5 згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв’язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

{Абзац пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

10. Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

11. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

{Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

{Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

12. Якщо платник податку надіслав ДФС кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, то зареєстрованою (зареєстрованим) вважається та податкова накладна та/або розрахунок коригування, щодо яких прийнято рішення про внесення до бази даних і надійшла квитанція, що підтверджує факт їх прийняття.

{Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

13. З метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, платник податку складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв’язку ДФС.

{Абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

На запит платника податку щодо надання інформації, яка міститься у Реєстрі, безоплатно видається:

{Абзац другий пункту 13 в редакції Постанови КМ № 20 від 30.01.2015}

про податкову накладну та/або розрахунок коригування — витяг з Реєстру;

про податкову накладну, до якої на дату надходження такого запиту зареєстровано розрахунок коригування, — витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;

про розрахунок коригування до податкової накладної — витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;

повідомлення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування і податкову накладну та/або розрахунок коригування в електронній формі.

{Пункт 13 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

14. Запит щодо надання відомостей про податкові накладні та/або розрахунки коригування з Реєстру складається у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

На запит накладаються електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).

{Абзац другий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

За відсутності у платника податку посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).

{Абзац третій пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

Платник податку, що є фізичною особою — підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис платника податку, другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).

{Абзац четвертий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

15. Запит платника податку в електронній формі підлягає шифруванню та надсилається ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник запиту в електронній формі зберігається у платника податку.

{Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

16. ДФС після надходження від платника податку запиту в електронній формі проводить його розшифрування, перевіряє електронний цифровий підпис, визначає відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку.

У разі виявлення невідповідності електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, платникові податку надсилається квитанція із зазначенням причини.

{Пункт 16 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

{Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

17. ДФС здійснює пошук зазначеної у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування та складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригування. Зазначений витяг надсилається платникові податку не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту.

{Абзац перший пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

На зазначений витяг накладається електронний підпис ДФС, який після шифрування надсилається на електронну адресу, зазначену в запиті платника податку.

{Абзац другий пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}

Примітка.

Період з 1 лютого до 1 липня 2015 р. є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України. Починаючи з 1 липня 2015 р. податкові накладні підлягають реєстрації з дотриманням вимог щодо наявності зазначеної суми.

{Порядок доповнено приміткою згідно з Постановою КМ № 20 від 30.01.2015}




При необхідності іноземці можуть отримати посвідку на тимчасове проживання у наших юридичних партнерах